В прости-господі-середовищі “русскіх історіков” – я не маю на увазі класичну “Велику Сімку” від Татіщева до Соловьйова і Ключевського, а сучасних “партєйних” – існує ідіотське твердження, шо, мов, українці – це “слов‘янізовані тюрки”.
Як кажуть в етіх ваших ютюбах, чому це відверта хуйня – розбираємо далі…
Сразу обумовимо, шо я НЕ МАЮ НІЯКИХ претензій ні до власне тюрків (тюркітів) V століття, ні до “тюркомовних” пізніших і сучасних народів.
Хто такі тюрки?
Читаєм Льва Гумільова (який не винен в появі пізнішої “гумільовщини”, зате уважно і ретельно дослідив євроазійський Великий Степ).
Плем‘я Ашина – до речі, цікава аналогія, що їх скормила вовчиця – тільки це було не в 800-х роках до н.е в Італії, а в 600-х Н.Е. на Алтаї. Вони були рабами-ковалями жуан-жуаней (потомків скіфів, пізніше відомим нам як авари або обри – “згинуть, наче обри”(с)
Створювали для них залізну зброю, в т.ч винайшли СТРЕМЕНО, яке дало аварам просто _нів‘їбенну_ військову перевагу над оточуючими племенами:
а) дозволило наносити прямий удар списом і при цьому не вилітати з сідла
б) привставати на стременах для нанесення рубленого удару мечем (пізніше –шаблею).
Але такий “аутсорс” по виготовленню зброї привів до того, що тюркіти замислились “а якого жуан-жуаня, власне”, ПОВСТАЛИ, розбили жуан-жуаней, і настільки обідидись, шо гнались за ними від Алтаю до самої Візантії.
З аварами в них не вийшло, і ті спокійно жили собі ще 300 років на території Паннонії (суч.Угорщина), кошмарили пів-Європи, включаючи франків, аж поки франки не перейняли від них “аварський стиль”, з чого, власне і виросло середньовічне лицарство: стремена, спис і залізний обладунок.
Зате “по дорозі” тюрки створили Тюркський, ясне діло, каганат, який, по восточной традиції, пересрався і розпався, і після цього власне “тюрки” зникли з історичної арени.
АЛЕ весь Великий Степ перейняв не тільки озброєння і манеру ведення бою, яка панувала аж до монголів – а і МОВУ.
Степ, незалежно від етнічного походження – почав розмовляти тюркською.
Але нас цікавлять лише ДВА “тюркомовних” племені, які перебували значний час на території України, і при чому вже в історичний період – гунів, авар і власне тюркітів відкидаємо за давністю літ.
Це “заюзані” плешивою чухонською молью “пєчєнєги і половці”.
ПЕЧЕНИГІ
мають загалом погану репутацію, бо навіть в часи коли всі зайобували всіх – ці заїбали всіх настільки (на них, до речі, лежить вбивство Святослава нашого Великого!) шо греки(!) об‘єднались з половцями(!) і в битві при Левуніоні (хз, де це, десь в Румунії) в 1091 році укатали їх “в нуль”,
при чому “дикі” степні половці трохи охуїли від жорстокості “цивізізованих” ромеїв, які ТУПО ВИРІЗАЛИ ВСІХ печенігів, від кагана до младєнца…
тому їх, як варіант впливу на українську етнічність – викреслюємо.
Там ще були якісь одиниці, які пішли на службу київським княз‘ям в якості “чорних клобуків” – але це вже було явно не то.
ПОЛОВЦІ
треба зауважити, шо ні гуни, ні авари, ні печеніги, ні половці – НЕ БУЛИ “азіатами” (в смислі “монголоїдами”)
Гунів і печенігів сильно демонізували, понятно, описуючи їх як “брудних в шрамах кониниу їдять носячи під седлом” – але це “оціночні судження”, викликані ..гм.. політичними причинами;)
Половці (кумани) з цього ряди виділялись особливо, бо їх описи (і археологія) – це цілком “європеоїдний” тип зі світлим(!) “половим” волоссям, широке лице і курносий ніс (пошук Рональд Куман – олди пам‘ятають! – вам в поміч. ХЗ, як він опинився в Голландії(!) – але він типовий “куман”).
Єдиний їхній “гріх” – це “тюркомовність”.Але вони НЕ БУЛИ ні азіатами, ні тюрками.
Реконструкція Герасімова обличчя Івана прости-господі-Грозного, який мав за мати половчанку – це не азіатчина, це АЛКОГОЛІЗМ. Підіть на найближчий вокзал – там таких “азіатів” кожен другий.-
БОЛГАРИ
Справді існує сучасний слов‘янський народ, який значною мірою має “тюркське” походження.
Плем‘я кочовників-булгар під проводом хана Аспаруха в 7 столітті прийшло на Дунай, де підкорило(?), скоріш очолило, тамтешнє слов‘яно-фракійське населення, шляхом довгої побудови нарешті заснувало Перше Болгарьске Царство, _слов‘янизувалось_ і далі там довга історія їботні і геморою з Візантією…
Нічого подібного в Україні не було ні за гунів, ні за аварів, ні за печенігів і тим більше половців…
Кочівники і землероби
Тут багато є про шо писать, але якшо коротко: кочівники _завжди_ кошмарили землеробів, хоча їх завжди було менше, але вони були більш войовничими і мобільними.
Кочівники (номади) іноді навіть підкоряли і очолювали землеробські цивілізації (амореї, касити і Вавілон – славнозвісний Хамураппі був взагалі-то амореєм, сяньбі і хунну в Китаї, нарешті, тіж авари і булгари і т.д)
але все закінчувалось однаково – кочівники асимілювались в землеробську цивілізацію, яку вони підкорили.
В Україні такого не було.
ЧИСЕЛЬНІСТЬ землеробів і кочівників була (завжди) умовно так 1000:1.
Підкорити “з коня” – можна, ВПЛИНУТИ на етногенез – нереально;)
Землероби поглинають кочівників. Звісно, ті залишають гени, історії, озброєння (наші козаки цілком такі собі “степові воїни” були НЕ ТОМУ, шо вони були “тюрки”, а тому шо в Степу це було тупо ЕФЕКТИВНО), елементи одягу, окремі слова, традиції кухні – але й самі в силу своєї нечисельності – переймають від “очолювальних” мову, традиції, ..і навіть “вишиванки”
Славнозвісна “єгипетська 1000-річна вишиванка” – звісно, не має відношення до України, бо вона мамлюцька. А мамлюки значною мірою складались з… куманів.
ПОЛОВЦІВ
А.Дворжак, 2026