Як українські біженці допомогли економіці ЄС і що може втратити Україна
Анастасія Зануда ,BBC News Україна
Мільйони українських біженців, які через російську агресію проти України виїхали до Європи, стали одночасно і проблемою, і перевагою.
Що дала їм Європа, що вони принесли Європі і що може втратити Україна, якщо вони не повернуться?
Людмила зі своїм 17-ти річним сином потрапила до Австрії навесні минулого року. Від 2014 року родина пережила важкий виїзд з анексованого росіянами Криму, поневіряння, купівлю квартири в Ірпені, на яку пішли усі заощадження родини.
Тепер квартири, як і самого будинку, немає. Проте в Австрії син Людмили після інтенсивних безкоштовних мовних курсів зміг вступити в університет, де для абітурієнтів з України минулого року створили дуже хороші умови, розповідає жінка.
За прикладом сина сама вона, бухгалтер із багаторічним досвідом, вирішила також піти на безкоштовні мовні курси, а потім шукати роботу за фахом.
Поки що родина живе на соціальні виплати тим, хто отримав тимчасовий захист в Австрії. Але надалі є плани ставати на ноги.
“В Україні я завжди непогано заробляла, і навіть після того, як ми втратили Крим і дім, ніхто з нашої родини не замислювався про еміграцію. Але так склалося життя”, – розповідає Людмила. І на запитання, чи повернеться в Україну, каже, що це, напевне, було б всупереч всякому здоровому глузду.
За час, що триває війна, а мільйони біженців з України починають асимілюватися за кордоном, таких історій дедалі більшає.
Від тягаря до драйвера росту
З одного боку, найбільша з часів Другої світової хвиля біженців у Європі стала додатковим тиском на фінансову систему ЄС, вже обтяжену наслідками пандемії ковіду та зростанням вартості життя.
Якщо ж до цього додати той факт, що більшість українських біженців є жінки і діти, то зрозумілим та цілком очікуваним є ще й посилення навантаження на системи освіти та охорони здоров’я європейських країн.
За оцінками МВФ, прийняття мігрантів з України коштувало ЄС приблизно 30–37 млрд євро. Це більше, ніж загальна міжнародна фінансова допомога, що її Україна отримала від партнерів за весь 2022 рік. З іншого боку, це лише близько 0,2% від ВВП Євросоюзу.
Водночас витрати українських мігрантів ще від весни минулого року підтримують економіки країн, де вони перебувають. І це за умов, коли споживання у європейських країнах через ту ж таки російську агресію в Україні та інфляцію відчутно впало.
А з літа минулого року, коли, отримавши тимчасовий захист та право на легальне працевлаштування у ЄС, українці почали шукати і знаходити роботу та платити податки, вони стали ще й частиною європейської робочої сили.
“Присутність українців до певної міри компенсувала ризики рецесії, а в деяких країнах, можливо, дозволила уникнути рецесії”, – каже голова НБУ Андрій Пишний, і пояснює: ця присутність стимулювала споживчі ринки та компенсувала нестачу трудового капіталу в Європейському Союзі.
Спочатку українці за кордоном активно знімали готівку – майже 10 млрд доларів у березні 2022 року, але згодом, коли біженці почали отримувати соціальну допомогу або змогли знайти роботу, а Нацбанк запровадив обмеження, щоб припинити “картковий туризм”, зняття готівки зменшилося удвічі, а свої витрати українці оплачують переважно картками.
За оцінками НБУ, в середньому у 2022 році витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більше ніж утричі – до 2 млрд доларів на місяць.
Очікувано, що найбільші обсяги операцій у торговельних мережах за допомогою українських карток здійснювалися на території Польщі (28% від загального обсягу) та Німеччини (10%). Ці країни ЄС прийняли на порядок більше мігрантів з України, ніж інші.
Зокрема, Credit Agricole визначив приплив мігрантів з України головним драйвером прискорення темпів роздрібних продажів у Польщі в березні 2022 року. Аналітики банку вважають, що це компенсувало негативний вплив інфляції та погіршення споживчих настроїв на витрати домогосподарств. Схожа ситуація склалася і в Естонії.
З іншого боку, були й негативні наслідки. Зокрема, присутність українських мігрантів вплинула на ринки нерухомості країн їхнього перебування.
Попри те, що орендувати житло самостійно могла лише чверть із них, у багатьох європейських містах ціна оренди суттєво зросла. Так, у Польщі у квітні вона була на 20% вищою, ніж на початку 2022 року.
Від біженців до трудових мігрантів
Біженці з України стали джерелом нової робочої сили в країнах ЄС – власне, ті, хто знаходить роботу, поступово стають трудовими мігрантами. Вони активно інтегруються у європейський ринок праці та почали платити податки.
Наприклад, за оцінками Центру міграційних досліджень Варшавського університету, працевлаштовані українці в Польщі вже заплатили 10 млрд злотих (близько 2,4 млрд доларів) податків. Це перевищує обсяги наданої допомоги, хоча ці обсяги не враховують витрати на освіту та охорону здоров’я.
Проте і тут чи не на кожен позитив є свій негатив. За дослідженням Офісу Верховного комісара ООН з питань біженців, 63% опитаних мігрантів працювали в Україні до початку повномасштабного вторгнення, а у вересні лише 28% були працевлаштовані.
Найвищий відсоток працевлаштування – в Польщі. За міжнародними оцінками, роботу мають понад половина із тих, хто отримав тимчасовий захист, а за оцінками польських дослідницьких центрів – навіть три чверті.
З іншого боку, говорять і про те, що це робота у сферах з нижчим рівнем оплати праці – логістиці, промисловості, сільському господарстві, будівництві, готельному бізнесі. І це попри те, що значна частина з біженців мала вищу кваліфікацію.
При цьому, згідно із дослідженням Центру економічної стратегії, 66% українців, які опинилися за кордоном, мають вищу освіту (в самій Україні до війни цей показник становив 29%, а у Європі – 33%).
Згідно із цим же дослідженням, якщо до війни лише 12% мали такий дохід, що дозволяв витрачати гроші тільки на їжу, то серед біженців у Європі таких 42%.
Але загалом, як вважають різні дослідницькі центри, ефект від присутності українців у Європі буде однозначно позитивним – для обох сторін. Наприклад, експерти Організації з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) оцінюють додатковий внесок у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії у 1,2% на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії у майже 0,8%.
Трохи інші оцінки має Oxford Economics. За ними, якщо 650 тис. українських мігрантів залишаться в Польщі, робоча сила та потенційний ВВП зростуть на 1,2% порівняно з базовим прогнозом. Якщо ж у Польщі залишаться працювати 1 млн мігрантів, робоча сила та ВВП додатково зростуть на 2%.
Що може втратити Україна?
Українці – це безцінний актив для економіки країни перебування, каже голова НБУ Андрій Пишний. Він вважає, що із тим, як українці за кордоном починають природно асимілюватися, є небезпека, що значна частина – як люди працездатного віку, так і діти, які зараз вчаться у європейських школах – вже не повернуться в Україну.
“Люди починають вибудовувати свої соціальні зв’язки, формувати свої кар’єрні перспективи, вивчають мову, культуру, заводять друзів. Починають формуватися зовсім інші перспективи, не пов’язані з Україною і це є чи не найбільшим ризиком. Ми можемо втратити найкращих”, – каже голова НБУ.
В міністерстві економіки очікують, що у перший рік після війни до України повернуться близько 3 мільйонів біженців, у другий – 1,5 млн осіб, а загалом – близько трьох чвертей тих, хто виїхав з України через війну.
“Кожні 100 тисяч осіб, які не повертаються в Україну, зменшують обсяг ВВП на 0,5%. Тобто можете рахувати, що 200 тисяч дають 1% ВВП, – каже заступник міністра економіки Олексій Соболєв. – От за що ми боремося”.
Схожі припущення – за оптимістичним сценарієм – мають і у Центрі економічної стратегії. За кордоном, за оцінками ЦЕС, можуть залишитись від половини до чверті українських біженців.
Там відзначають, що більш схильними до повернення є літні люди, люди з нижчим рівнем освіти, а також ті, хто працював до війни.
Це означає, що і без того вкрай важка демографічна ситуація в Україні, де і до війни населення старішало і не відтворювалося, буде ще гіршою.
Елла Лібанова, директорка Інституту демографії НАН України, каже, що нині прогнози інституту передбачають, що на одну жінку в Україні у 2023 році припадатиме 0,8 дитини при мінімальному рівні, потрібному для нормального відтворення населення у 2,2. Але реальні показники можуть бути ще нижчими.
Вона припускає, що ті українки, які нині знайдуть за кордоном роботу, яка їх задовольняє, вже не повернуться. Так само, як і ті, хто має дітей старшого шкільного віку і реальні перспективи навчатися у європейських університетах, бо “це не просто перепустка на європейський ринок праці, це – привілейована перепустка”.
А після завершення війни до жінок можуть приєднатися і чоловіки.
“Родини будуть возз’єднуватися за межами України, тобто на додачу до (відтоку) кваліфікованих молодих жінок ми втратимо ще й так само кваліфікованих та енергійних чоловіків”, – припускає очільниця Інституту демографії.
Дослідники із ЦЕС звернули увагу, що нині відповідь про наміри повернутися в Україну можуть давати і ті, хто планує лише тимчасове повернення – наприклад, щоб відвідати родичів. А крім того, не хочуть давати “соціально небажані відповіді”.
Неповернення значної частини українців додому матиме суттєвий вплив на українську економіку, вважають у ЦЕС. Україна може втратити до 7,7 % свого ВВП.