«Наксос Грав’єра» — твердий сир із грецького острова Наксос (архіпелаг Кіклади) — був визнаний найкращим сиром у світі 2025 року за версією гастрономічного путівника TasteAtlas, однак його виробники нині стикаються зі зростаючими проблемами у процесі виготовлення.
«Наксос Грав’єра» — один із найвідоміших і найважливіших твердих сирів Греції, який ще у 1996 році отримав статус «Захищене найменування місця походження» (PDO) згідно з рішенням Європейської комісії.
Його популярність давно вийшла за межі Греції, адже цей сир експортують до 20 країн світу. У 2025 році він навіть посів перше місце в рейтингу найкращих сирів світу на міжнародній гастрономічній платформі TasteAtlas, присвяченій локальній кухні різних країн.
Ця омріяна відзнака підтвердила високу репутацію продукту, що став символом гастрономічної ідентичності острова Наксос і важливою складовою місцевої аграрної економіки.
Це досягнення стало черговим у низці національних та міжнародних нагород. Зокрема, сир здобув золоту медаль за смакові якості на Фестивалі грецького сиру у 2011 році, отримав дві зірки на конкурсі Superior Taste Award (організованому інститутом iTQi у Брюсселі) у 2015, 2016 та 2018 роках, а також виборов золото на церемонії Taste Olymp Awards у 2017 та 2020 роках.
- Цей твердий сир — зі світло-жовтою м’якоттю, тонкою сухою скоринкою, ніжним ароматом, солодкуватим витонченим смаком і виразним посмаком — роками має репутацію одного з двох головних продуктів острова, поряд із картоплею з Наксоса. Це один із найкращих грецьких сирів, що ідеально підходить для будь-якого кулінарного використання. Молочне підприємство Союзу сільськогосподарських кооперативів Наксоса — це найбільший сироварний завод острова та рушійна сила місцевого виробництва цієї продукції.
Янніс Політіс, професор кафедри фізіології харчування та продуктивних якостей тварин Афінського сільськогосподарського університету, співпрацює із Союзом сільськогосподарських кооперативів Наксоса вже вісім років.
«Унікальний характер сиру “Грав’єра Наксоса” (Naxos Graviera) зумовлений поєднанням властивостей, які рідко зустрічаються в сироварінні. Насамперед, цей сир має виразний солодкуватий смак у поєднанні з високою еластичністю, — зазначив пан Політіс. — Мій міжнародний досвід у сфері сироваріння привів мене до висновку, що “Грав’єра Наксоса” гідно конкурує із сирами типу грав’єра, які виробляють на кордоні Швейцарії та Франції. Наксос — найбільший острів архіпелагу Кіклади, що вирізняється своїми особливими характеристиками».
«На сьогодні близько 75% європейських видів ароматичних рослин зростають у Греції. А Наксос — це справжній рай для таких рослин. Тож тут, на острові, ми маємо корів, що пасуться на низинах, а в горах — овець та кіз. Дрібні жуйні тварини споживають траву, багату на ароматичні рослини, завдяки чому молоко, отримане на Наксосі, має не лише характерний смак, а й особливий склад», — додав пан Політіс.
Сир «Грав’єра Наксоса» виготовляють із місцевого коров’ячого молока або суміші коров’ячого молока з овечим та козячим у співвідношенні 80% до 20%.
Союз сільськогосподарських кооперативів Наксоса виробляє цей винятковий сир виключно з молока тварин, які живуть і вирощуються на острові, дотримуючись традиційних технологій сироваріння на кожному етапі виробництва.
Щорічно Союз виробляє близько 1250 тонн сиру «Грав’єра»
Константіна Вадула, хімік-технолог харчового виробництва на молочному заводі, розповідає: «Наша основна сировина — молоко, яке ми отримуємо з найближчих господарств. Це дозволяє нам вчасно доставляти його на завод, де воно проходить контроль якості на відповідність встановленим стандартам, а потім піддається термічній обробці для виготовлення кінцевого продукту — сиру грав’єра.
Щороку ми виробляємо близько 1200–1250 тонн грав’єри. Вона реалізується у вигляді цілих головок вагою 9, 3 та 1 кг, а також шматками по 250 грамів. Сто тонн продукції йде на експорт. Крім того, ми експортуємо 250 тонн інших сирів, зокрема “Кефалотірі Наксос”, козячий сир із Наксоса та гірський сир із Наксоса», — зазначила Вадула.
Більша частина виробленої грав’єри призначена для внутрішнього ринку. Обсяги продажів могли б бути вдвічі чи навіть втричі більшими, але скорочення виробництва молока обмежує доступну кількість сировини, через що експорт залишається нижчим, ніж у минулому. Попри це, саме цей сир є флагманом експортної продукції острова:
«Виробництво молока на островах пов’язане з низкою об’єктивних труднощів. Ми знаходимося не на материковій частині Греції. Доставка кормів сюди ускладнена й коштує дорого. Усе це створює проблеми, — нарікає Політіс. — Держава має втрутитися й надати підтримку. Цей продукт — справжній національний лідер. Він має попит і легко продається. Тому нам потрібно створити умови, за яких його можна буде виробляти не лише в достатніх обсягах, а й у кількості, що відповідає потребам ринку».
«Ключова проблема, особливо з огляду на те, що ми зараз відзначаємо 100-річчя Союзу сільськогосподарських кооперативів Наксоса, — це зберегти тваринництво на острові. Адже якщо тваринництво вдасться зберегти, то, запевняю вас, реалізація виробленого сиру «Грав’єра» стане, як кажуть мої студенти, «простішою простого». «Грав’єру» з Наксоса варто вважати частиною важкої промисловості нашої країни», — підсумував Політіс.