загалом, теоретичні і історичні основи, а не про конкретику сьогодення
По-перше, corruption – це не “хабарництво” (bribery, jobbery), а “пошкодження” [державного управління]
Тобто, є різниця міжколи у вас дрібний (чи не дуже) чиновник бере “чоколядку” (або тисячу долярів) за “порєшать швидше” (в межах повноважень і діючого законодавства), “бакшиш”, “кум порішає” і т.д. – це ОДНЕа коли Високе Міністерство створює “схему” типа “шклагбаум” з систематичним(!) взіманням мзди, використовуючи надані їм повноваження ПОПРИ надані їм повноваження – це ЗОВСІМ інше..
Коррупція з‘явилась одночасно з появою Держави, і є її неодмінним супутником з часів Давнього Царства Єгипту і ІІІ Династії Уру (Шумер) (5000 років тому).
В принципі, ці обі дві величні держави і рухнули, бо були занадто корумповані (“зруйновані” в плані державного управління). Дико корумповані були Персія і Македонія (часів діадохів), Карфаген і звісно, Рим. Візантія – взагалі класичний приклад і винахідник “схем”.
В якості “боротьби з корупцією” наші сильно екзальтовані, але не дуже грамотні посполиті люблять наводить приклад Китаю.
Це НАЙГІРШИЙ приклад з усіх можливих,бо
а) Китай “своїми методами” бореться з корупцією з часів Конфуція і Цинь Шихуанді (5-3 ст до н.е), тобто, як раз з часів Македонського.
б) Китай – одна з найбільш корумпованих країн у Світі (гірше, мабуть, тільки Іран – який сперечається з Китаєм за “найдовше безпреривне державне утворювання”)
Sic – чим довше існує держава, тим більше в ній коррупції.
А шо Європа?
Європа далеко не “біла-пухнаста” в цьому плані, і прикладів корупції і під час війни, і під час реформ, і т.д – маса!
Граф Мірабо, “отєц” Французської Революції – брав гроші у короля.
За Наполеона Талейран хабарі брав “вагонами” (залізниці ще не було, але ладно)
За Мусолліні (тотальний контроль) крали вагонами вже реальними.
Дві найбільш тоталітарні системи – нацисти і комуністи – просто “завалились” пизженним майном, яке Талейрану і не снилось…
АЛЕ Європа дала Світові
а) обозначення самого поняття “коррупція” (а шоб боротись зі Злом – треба дати йому, по-перше, ім‘я)
б) приклад “протестантської етики” (чого так прагнув, але не зміг Конфуцій) – “Господь дав тобі призначення в цьому Світі, “красти” в нього не входить, нашо ти це робиш?”
в) приклади, як можна створити АБСОЛЮТНО некорумповані структури – за 300 років існування ICS (Індійської Цивільної Служби – головний орган тієї самої “колонізації” Індії) – ЖОДЕН її чиновник не був схоплений на корупції. Хоча там можливості були – охуєть не встать. Оруелл (той шо “1984”) – працював в торговлі (державній) опіумом(!) і поліції Бенгалії, наприклад..
Північні (протестантські) країни – найменш корумповані
Є виключення – але скоріш не з інституціональної неспроможності, а тисячоліттями(!) плекаємої традиції – Італія.(а до речі, чому Мікаелє Теодорус наш поїхав саме в Італію?;)
Там був свій приклад: єдиний, хто спромігся перемогти мафію – це.. Мусоліні;) .. і тут же очолив корупцію вагонами (див. вище)
Як побороти корупцію?
А ніяк;)Поки існує Держава = існує корупція.
Її можна зменшити і позбавити можливостей,але чим більше повноважень має держава – тим більша корупція. Протестантську етику і конфуціанство запроваджувати вже пізно – православне візантійсьство вже в нас в крові,
Позбавитись Держави – неможливо в сучасних умовах.
Єдине: зменшити її повноваження і вплив. А це в нашій ситуації – нереально, бо 73% вважає, шо “корупція” – це коли ХТОСЬ пиздить гроші, які мали “роздати” їм просто потому шо вони красіві…
А.Дворжак, 2026