Реставрація старого паркету: коли це можливо, а коли підлогу треба замінювати?

Реставрація старого паркету: коли це можливо, а коли підлогу треба замінювати?

Паркет — доволі примхливе покриття для підлоги. В процесі експлуатації через вплив негативних чинників можуть з’являтися різні дефекти. Це можуть бути пошкодження планок, поява скрипу, здуття деревини від вологості й т.д.

Більшість з цих проблем можна усунути без необхідності у повній заміні вартісного оздоблення підлоги. Професійна реставрація та ремонт паркету здатні повернути йому початкову привабливість та практичні характеристики. Виправленню піддаються такі недоліки:

  • Подряпини. На глянцевому лаку подряпини особливо помітні. Та це не привід змінювати покриття. Достатньо буде циклювання та оновлення лакового шару, з повним зняттям старого лаку.
  • Відколи на дощечках. Якщо утворилося кілька невеликих відколів, лак треба зняти, поверхню циклювати та покрити лаком заново. Якщо сколота ділянка велика і пошкодилася сама плашка, необхідно замінити її на нову. Матеріал для заміни продається у будівельних магазинах. Для заміни підбираються плашки, що максимально подібні до відтінку і фактури наявного покриття.
  • Розтріскування однієї чи кількох плашок. Якщо одна або кілька дощечок розкришилася чи тріснула, її потрібно замінити. Порушення цілісності навіть однієї невеликої частини паркету може спричинити його рухливість, зростає навантаження на інші планки, з’являється скрип. Заміна елементів, які втратили свою придатність, не складає труднощів. Для цього їх треба розколоти та вийняти, порожнину, яка залишилася, очистити від бруду та залишків клею. Майстер відрізає гребінь від нової деталі (інакше вона не вставиться) й приклеює її на місці. Зверху на ділянку ремонту ставлять вантаж, таким чином, аби він покривав нову плашку та кілька сусідніх.
  • Здуття підлоги. Натуральна деревина чутлива до вологи, й після впливу води нерідко здувається паркет. В процесі ремонту пошкоджені дощечки видаляють, на їх місце вставляються нові, так, щоб малюнок був подібний до того, що існує. Тоді підлога шліфується й покривається лаком або олією.
  • Скрип при експлуатації. Це явище може мати різні причини. Наприклад, розсихання планок, які труться одна до одної з характерним звуком, чи розтріскався клей, виникли проблеми з основою. Як правило, спочатку проводять локальний ремонт дерев’яної підлоги, з заміною дощечок на ділянці, від якої чутно скрип. Якщо проблема не зникла, зазвичай здійснюють повну заміну.
  • З’явилися дрібні щілини. Цю проблему розв’язують шляхом циклювання, шпаклювання та оновлення декоративного покриття. Іноді тріщини усувають за допомогою планок, які забиваються дещо глибше рівня підлоги, а тоді заливаються клеєм.
  • Незначні плями. Щоб їх позбутися, ділянку з плямою шліфують, й заново покривають лаком/олією.

Щоб отримати очікуваний результат й не ризикувати красою та функціональністю підлоги, краще при наявності пошкоджень відразу звертатися до спеціалістів. Вони правдиво оцінять стан покриття та вживуть заходів, які забезпечать повернення йому первісних властивостей.

У яких ситуаціях підлогове покриття підлягає заміні?

Деякі дефекти не піддаються виправленню, якими б вмілими не були майстри. Реставрація не врятує при сильній деформації чи руйнуванні самої основи, Прогнилі та значно перекошені лаги повністю демонтуються, а класти старий паркет на нову основу спеціалісти беруться рідко.

Не піддають циклюванню підлогу, укладену плаваючим способом – з неї можна видалити лише локальні подряпини.

Реставрація старого паркету: коли це можливо, а коли підлогу треба замінювати?

Якщо деревина сильно потріскана й кришиться на більш ніж половині покриття чи всій площі, істотно уражена жучками або пліснявою, паркет непридатний до ремонту.

Слід зважати й на товщину залишкового шару підлоги, яка вже неодноразово реставрувалася, зі зняттям верхніх шарів. Надто тонкі планки, які «пережили» багато циклів відновлення, шліфувати вже немає сенсу.